е збереглася можливість масового добування фауни і флори.
   Останнім часом набули поширення такі види злочинів, як незаконна розробка надр, заготівля деревини, збір ягід, лікарських рослин, передноворічна вирубка ялинок тощо. Ця діяльність має хижацький характер і обумовлена існуванням "чорного ринку", спроможного забезпечити збут будь-якої кількості природних цінностей, добутих браконьєрським способом. Наприклад, понад 70 % злісних браконьєрів, що займаються ловом осетра і білуги в акваторії Азовського моря, мають постійних перекупщиків ікри, які реалізують цю продукцію за добре відпрацьованою схемою.
   Проте тут варто зазначити, що збитки від техногенного впливу на водойми (технологічні порушення при експлуатації електростанцій, залпові чи систематичні скидання забруднюючих речовин тощо) значно перевищують розмір шкоди, яка завдається рибним запасам браконьєрством.
   Аналіз детермінації екологічного вандалізму свідчить, що наразі взаємодіють: відчуття вседозволеності; сприятлива ситуація для задоволення спонтанних бажань, пов'язаних з протиправною екологічною діяльністю, а також безкультур'я, егоїзм, правовий нігілізм, цинічне ставлення до природних цінностей.
   Не кращим чином на стані екологічної злочинності позначаються недоліки у застосуванні кримінального законодавства. Зокрема, не забезпечується принцип невідворотності відповідальності за екологічні злочини, не виявляються всі особи, причетні до їх вчинення, внаслідок чого лишаються непокараними організатори і пособники. Непоодинокі факти призначення м'яких мір покарання злісним порушникам, неправильної кваліфікації їхніх дій. Не в усіх необхідних випадках конфіскуються знаряддя злочину та відшкодовуються заподіяні збитки.
  
   § 4. Профілактика злочинів проти довкілля
  
   Застосування загальних заходів попередження зазначеним злочинам тісно

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>