у першу чергу, можна віднести: явну переоцінку можливостей людини оптимально впливати на навколишнє середовище, своєчасно пізнавати його закони; хибну думку про невичерпність природних ресурсів і їх здатність до повної регенерації; орієнтацію на сумнівні пріоритети в сфері взаємодії людини і природи; байдуже ставлення до довкілля і природоохоронного законодавства.
   Збільшення екологічної злочинності стимулює також недосконалість чинного законодавства (велика кількість відсилочних норм, невідповідність між різними правовими актами та нормами, відсутність механізму їх реалізації тощо). Державні органи, ухвалюючи ті чи інші рішення, рідко узгоджують їх з природоохоронними органами. Прийняття таких рішень без попередньої екологічної експертизи вже саме по собі є порушенням чинного законодавства. Як наслідок, розгортається хаотичне будівництво підприємств, приватних будинків, котеджів, руйнується природно-заповідний фонд. І взагалі, законодавче регулювання суспільних відносин у нас орієнтоване здебільшого на усунення негативних наслідків господарської діяльності, а не на їх попередження, що не виправдано ні з екологічної, ні з економічної точок зору.
   Встановленню специфічних чинників екологічних злочинів багато в чому може сприяти їх якісний аналіз. Так, екологічні злочини, що вчиняються службовими особами, відрізняються підвищеною суспільною небезпекою, заподіюючи величезну шкоду довкіллю. Пов'язано це із неналежним виконанням організаційно-управлінських або адміністративно-господарчих обов'язків. Саме в цій сфері здійснюються функції планування, розподілу, створення структур контролю, техніко-технологічного і ресурсного забезпечення взаємодії суспільства і навколишнього середовища.
   До чинників екологічної злочинності треба також віднести:
   - недосконалість системи державних органів управління

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>