ху в господарській діяльності будь-якою ціною.
   Серед засуджених за екологічні злочини були особи: 11,5 % - віком від 18 до 24 років; 18,2 % - від 25 до 29 років; 42,4 % - від 29 до 50 років; 27,6 % - старші 50 років. Робітниками було вчинено 40,3 % злочинів; службовцями - 5,5 %; працівниками сільськогосподарських підприємств - 5,9 %; працівниками приватних підприємств - 2,7 %; особами, які навчаються, - 26,3 %, іншими - 19 %. Освіту, не нижче середньої, мали 71,5 % засуджених. 58,2 % злочинів вчинені групою осіб. 10,7 % мали не погашену і не зняту судимість. Вчинили злочини у стані алкогольного сп'яніння 3,3 % засуджених.
   Особи, які вчиняють злочини з хуліганських спонукань, відрізняються низкою характерних рис. Більшість з них - чоловіки молодого і середнього віку, які орієнтовані в своїй поведінці на агресивність. Вони мають середній рівень освіти і, найчастіше, постійно ніде не працюють. Злочинцям властиві негативні звички, в тому числі зловживання алкоголем. У морально-психологічному плані зазначені особи відрізняються відвертим егоїзмом, цинізмом, спотвореною еколого-правовою свідомістю, готовністю до антисуспільних вчинків. Найтиповіші діяння для них - знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави та об'єктів природо-заповідного фонду; знищення або пошкодження лісових масивів шляхом підпалу; порушення законодавства про захист рослин; порушення ветеринарних правил; незаконне полювання тощо.
   Наслідки екологічних злочинів залишаються здебільшого непередбаченими. Такий стан обумовлений обмеженими можливостями сучасної науки повною мірою виявити причинно-наслідкові зв'язки у природних та біологічних системах. Так, ще недостатньо прогнозовані результати впливу на живий організм радіації, електромагнітних полів, різних хімічних речовин та інших негативних факторів.
   Значну

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>