які характеризуються разовим ігноруванням встановлених нормативів, скажімо, "залповий" викид відходів;
   в) злочини, які не мають корисливого спрямування. Це - необережне пошкодження лісових масивів та зелених насаджень; забруднення водних об'єктів чи атмосферного повітря. Шкода від таких злочинів, як правило, велика (масова загибель риби, лісів тощо). Викликані вони нехтуванням елементарних правил техніки безпеки.
   Наведена класифікація, звичайно, не є вичерпною, але, на наш погляд, вона може бути використана у профілактичній роботі.
   Виходячи з вищесказаного, екологічну злочинність можна визначити як сукупність злочинів, що посягають на екологічну безпеку, та опосередковано на життя і здоров'я людей.
   Серед численних специфічних рис екологічної злочинності назвемо найхарактерніші. Насамперед зазначимо, що цей вид злочинності обумовлений факторами, які своїм підґрунтям мають суперечності процесу природокористування та недооцінку людьми значення природи у житті суспільства. Екологічна злочинність тісно пов'язана з рівнем науково-технічного прогресу. Чим вищий цей рівень, тим більше небезпечних технологій, матеріалів, агрегатів. Так, після створення атомної енергетики над людством нависла загроза ядерних катастроф.
   Ще однією особливістю цієї злочинності є те, що вона деякою мірою є побічним наслідком "нормального" природокористування. Адже суспільство, так чи інакше експлуатуючи природні ресурси, негативно впливає на довкілля. Протиправною така діяльність стає лише тоді, коли здійснюється небезпечними способами чи виходить за межі встановлених законом нормативів. Характерний для неї і надто низький рівень застосування норм кримінального права за порушення природоохоронного законодавства. Наприклад, в Україні судимість за незаконне полювання становить 2,4 %, незаконне заняття рибним, звіриним

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>