дкидати при розгляді цього питання. Саме соціальні фактори у першу чергу визначають відмінності між жіночою і чоловічою злочинністю. І справа тут не у переважаючій буцімто духовності жінок. Йдеться про різницю, яка історично склалася у соціальних ролях жінок і чоловіків, що, звичайно ж, відбивається на особливостях їхньої поведінки, в тому числі кримінальної. Характерний для XX ст. процес емансипації жінок поруч з позитивними мав і негативні сторони. Жінки все більше оволодівають чоловічими професіями (армія, поліція, політика, спорт тощо), у зв'язку з чим не можуть (або й не хочуть) займатися тільки домашнім господарством та вихованням дітей.
   Мускулінізація жінок призводить до появи у них чоловічої психології, що й штовхає певну їх частину до "чоловічих" злочинів (убивства, нанесення тілесних ушкоджень, шахрайства, грабежі, розбої тощо). Підвищення соціальної активності жінок збільшує їх частку в посадових, господарських та майнових злочинах. Поява суто чоловічих рис у характері жінок спричиняє їх потяг до безладного статевого життя, паління, надмірного вживання алкоголю. Кожна десята жінка-злочинець залежна від наркотиків, а п'ята - від алкоголю. Це значно швидше, ніж у чоловіків, сприяє соціально-психологічній деградації їхньої особи, і, як наслідок, становленню на шлях вчинення злочинів чи проституції. Так, близько 15 % жебраків - жінки, більшість з яких молодого віку, майже 40 % злочинів вчиняється жінками у нетверезому стані, 3 % жінок були при цьому організаторами зґвалтувань неповнолітніх.
   У той же час вольові якості пересічної жінки значно м'якші, вона швидше піддається навіюванню, що нерідко дозволяє чоловікам-злочинцям з її оточення втягувати жінку у злочинну діяльність, особливо коли це стосується інтересів подружжя, коханця. При вчиненні посягань на власність жінки здебільшого

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>