ходить до суду. Особливо це стосується вагітних жінок і тих, що мають малолітніх дітей. Таким чином, до особливостей жіночої злочинності можна віднести:
   - значно меншу питому вагу в загальній злочинності порівняно з чоловічою;
   - вужчу "ділянку роботи", порівняно із злочинцями-чоловіками;
   - загалом меншу суспільну небезпеку жіночих злочинів. Але ця ознака останнім часом змінюється в гіршу сторону, оскільки зростає число тяжких злочинів, вчинюваних жінками, та їх роль у змішаній злочинності;
   - помолодшання злочинності жінок за рахунок збільшення відсотку злочинів, вчинених неповнолітніми жіночої статі.
  
   § 2. Детермінанти жіночої злочинності
  
   Особливості зовнішнього прояву жіночої злочинності обумовили її різні теоретичні обґрунтування. В історичному плані ці теорії можна поділити на: моралістичні, антропологічні (біологічні) і соціологічні. Дві перші були поширені у минулі століття, а нині домінує остання.
   Моралістична теорія виходить з того, що жінка з часів Єви здатна на будь-які злочини. Німецькі інквізитори Шпренгер та Інститоріс писали у "Молоті відьом" (XV ст.), що через брак розуму жінки швидше за чоловіків відступають від віри. Тому немає нічого дивного у тому, що серед жінок так багато відьом.
   Антропологічна (біологічна) теорія причину неповноцінності жінки вбачала в її біологічних особливостях. Ломброзо у своєму творі "Жінка - злодійка і повія" (кінець XIX ст.) писав, що "у жінки, порівняно з чоловіком, відмічається притаманний дитині певний ступінь недорозвиненості". Тому він робить висновок, що жінка більше схильна до злочинів, ніж чоловік (до жіночих злочинів він відносив і проституцію).
   Соціологічна теорія визнає примат соціальних факторів у детермінації злочинності. Це повною мірою стосується і жіночої злочинності, хоч певні біологічні чинники, властиві жінкам, не можна

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>