ба сила, цинізм, нахабність, знущання над слабшими, які пропонує йому така група, сприймаються як еталон поведінки. Авторитетами нерідко є особи з солідним кримінальним досвідом. І тут роль дорослих у втягненні підлітків у злочинну діяльність прослідковується досить чітко.
   Колишні "тусовки" підлітків зі своїми знаками розрізнення - черепами, металевими бляхами тощо - втрачають сенс. Тепер створюються мобільні "бригади" по 10-20 осіб, які "працюють" під керівництвом дорослих, хоч у багатьох випадках виявляють і власну ініціативу: охорона "авторитетів", обкладання "податками", знищення на замовлення торговельних точок, наркобізнес тощо. Частина угруповань має гастролерський характер (викрадення автомобілів, крадіжки у сільській місцевості тощо).
   5. Вади у діяльності правоохоронних органів щодо профілактики злочинів неповнолітніх. Зокрема, слабо працюють підрозділи кримінальної міліції у справах неповнолітніх, орієнтуючись головним чином на розкриття вже вчинених злочинів. Має місце небажання співробітників проявляти активність у виявленні підлітків, яких потрібно ставити на облік та проводити з ними індивідуальну профілактичну роботу. Відсутня взаємодія з громадськістю. Що ж до служби в справах неповнолітніх, то вона сьогодні не в змозі дієво займатися профілактикою злочинів: бракує кадрів та фінансування. До мінімуму зведено правове виховання підростаючого покоління. Все це призводить до того, що неповнолітні правопорушники стверджуються у своїй безкарності, що, в свою чергу, сприяє їх подальшій криміналізації.
  
   § 3. Запобігання злочинам неповнолітніх
  
   Попередження злочинів неповнолітніх має здійснюватися за участю всіх правоохоронних органів, їх спеціалізованих служб, а також закладів освіти і представників громадськості.
   За нинішніх складних умов держава вживає відповідних заходів, аби

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>