насильницькі злочини (крадіжки, грабежі, розбійницькі напади), тільки у 2001 р. кількість вчинених розбійницьких нападів за участю неповнолітніх зросла майже на 10 %;
   3) збільшення кількості злочинів, які потребують кримінальної "кваліфікації" (квартирні крадіжки, викрадання автомототранспорту, рекет тощо;
   4) подальше "омолодження" злочинності. Так, 1/5 злочинів вчиняється підлітками, які не досягли 14-річного віку, тобто не є суб'єктами злочину;
   5) зростання питомої ваги дівчат серед злочинців, їх участі у тяжких злочинах (розбійницьких нападах, зґвалтуваннях і навіть убивствах);
   6) вчинення тяжких злочинів з незначних приводів, а то й взагалі без приводу, їх виняткова жорстокість і зухвалість;
   7) поява "нетрадиційних" для неповнолітніх злочинів (ритуальних убивств, самозахоплень, вандалізму тощо).
   8) збільшення так званих "фонових" проявів (вживання наркотиків, пияцтво, токсикоманія, проституція, небажання займатись суспільне корисною працею, поширення венеричних хвороб та СНІДу);
   9) зростання числа осіб, що мають психічні відхилення від норми, перебувають у обмеженій осудності або пограничному з неосудністю стані;
   10) збільшення випадків співучасті неповнолітніх злочинців з дорослими, які, як правило, виступають у ролі організаторів чи підбурювачів злочинів;
   11) посилення групового характеру злочинності неповнолітніх, яка набуває дедалі більшої організованості.
   На останньому пункті варто зупинитися детальніше. Злочинні групи створюються, як правило, не одразу. Спочатку вони мають передкримінальний характер, культивуючи аморалізм та його прояви. В даному разі йдеться про групи кримінального ризику, члени яких балансують на грані злочинів. На відміну від попередніх років, такі групи мають в основному корисливу спрямованість. Члени цих груп усю свою поведінку підкоряють інтересам,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>