нодавство України містить окремі норми, які передбачають відповідальність і покарання осіб у віці від 14 до 18 років.
   Поряд із поняттям "злочинність неповнолітніх" у науковій літературі зустрічається термін "підліткова злочинність". Однак це не виправдано, оскільки підліток - це дівчинка чи хлопчик у віці від 12 до 16 років. За підлітковим віком настає юність, проте поняття "юнацька злочинність" теж буде неточним, оскільки юнацький вік не закінчується у 18 років. Іноді застосовують термін "дитяча злочинність". Однак таким поняттям можна умовно позначити діяння осіб у віці до 15-16 років, бо злочини, які вчиняють особи у 17-18 років, аж ніяк не назвеш дитячими.
   Порівнюючи кількісні показники злочинності неповнолітніх з дорослою, слід виходити з того, що перша охоплює чотирирічний період людського життя, а друга - десятиліття, починаючи від 18 років. Відрізняються вони і якісно. Скажімо, неповнолітні не вчиняють службових злочинів.
   Для злочинності неповнолітніх характерна підвищена латентність, оскільки багато їхніх діянь сприймаються як пустощі, викликані недостатньою соціальною зрілістю (крадіжки у сім'ї, сусідів, навчальному закладі; хуліганські бійки, відбирання грошей та речей у молодших тощо). Про такі вчинки, як правило, не повідомляють в органи внутрішніх справ. Тому реальнішим є облік тяжких насильницьких і насильницько-корисливих злочинів, які вчиняють неповнолітні - вбивства, тілесні ушкодження, зґвалтування, злісне хуліганство, грабежі та розбійні напади.
   Особи, які вчиняють протиправні дії у ранньому віці, пізніше важче піддаються виправленню і в результаті складають основний резерв для рецидивної злочинності. І, навпаки, якнайраніше вжиття профілактичних заходів до підлітків, які вчиняють дрібні правопорушення, значною мірою дозволяє не допустити формування у них кримінальної

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>