сті - тіньову економіку. Це завдання мають виконати законодавча і виконавча влада, щоб уникнути генеруючих імпульсів суспільної напруженості. Крім того, у правотворчій діяльності потрібно запровадити кримінологічну експертизу законопроектів. Без неї Верховна Рада продовжуватиме приймати закони не на користь громадян і суб'єктів приватного бізнесу.
   Не менш значущим в попередженні економічних злочинів має стати поліпшення діяльності всіх правоохоронних органів, громадських організацій, які задіяні у цій справі. Майже всі автори доходять висновку, що треба виділити три напрямки їх профілактичної роботи:
   1) виявлення й усунення (нейтралізація) криміногенних факторів, що обумовлюють дані злочини (загальна профілактика);
   2) виявлення та недопущення злочинів, вчинення яких готується (спеціальна профілактика);
   3) встановлення осіб, від яких з високим ступенем вірогідності можна очікувати вчинення злочинів, та піддання їх виховному впливу (індивідуальна профілактика).
   У зв'язку з тим, що процес боротьби з економічною злочинністю досить складний, необхідно залучати до цієї справи науковий потенціал держави з метою внесення конкретних пропозицій щодо удосконалення діяльності всіх суб'єктів профілактики злочинів та їх скоординованої взаємодії. Розробку організаційно-практичних заходів доцільно віднести до компетенції підрозділів, покликаних запобігати злочинам у сфері економіки.
   У системі правоохоронних органів такими підрозділами є Державна служба боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ) і Державна податкова служба (ДПС). Діяльність зазначених служб, при сумлінності, чесності й непідкупності їх працівників, повинна відповідати міжнародним стандартам, бути максимально прозорою і зрозумілою як громадськості, так і підприємцям з тим, щоб ефективно виконувати такі завдання: своєчасно попереджувати,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>