я порівняно незначна кількість підприємницьких структур, а більшість з них існувала задля прикриття діяльності організованих злочинних угруповань.
   Через прийняття недосконалих законодавчих актів розкручувались витки інфляції. Це дало можливість суб'єктам підприємництва отримати великі кредити під символічні відсотки за рахунок ресурсів Ощадного та інших банків. Використовуючи ці кредити, зловмисники, своєчасно отримуючи відповідну інформацію, перед кожним підвищенням цін скуповували за безцінь через свої корумповані зв'язки товари, вироблені в державному секторі економіки. Потім вони реалізовувалися за цінами, що в сотні разів перевищували вартість скупки. За рахунок цього нагромаджувався тіньовий капітал, який конвертувався і вивозився за кордон.
   Починаючи з 1999 p., як свідчить статистика, намітилася тенденція до зменшення рівня економічної злочинності. Кількість зареєстрованих злочинів зменшилася на 19,5 % і склала 52,5 тис.1, у 2000 р. - 51,7 тис. або на 1,6 % менше ніж у 1999 р.2, а у 2001 р. - 41,7 тис., що на 19,2 % менше проти 2000 р.3. Знизився порівняно з 1996 р. і коефіцієнт злочинності у розрахунку на 100 тис. населення України, який складав, відповідно, 1208 та 1137. Проте кримінологічний аналіз факторів, що впливають на економічну злочинність, та стану боротьби з нею, а також результати наукових досліджень дають підстави стверджувати, що рівень зареєстрованої злочинності не повною мірою відповідає реальній криміногенній ситуації, яка склалась у суспільстві. За результатами експертного опитування, в країнах СНД поза реєстрацією залишається понад 40 % загальнокримінальних і до 95 % економічних та посадових злочинів.
   Важливим чинником економічної злочинності стало масове безробіття. За даними Держкомстату України, у пошуках роботи до державної служби зайнятості протягом 1998 р.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>