німецький вчений М. Шнайдер називає три сектори економіки, які є об'єктами економічних зазіхань: 1) злочини, що посягають на банківський і кредитний сектори; 2) злочини, що посягають на сектори будівництва і нерухомого майна; 3) злочини, що посягають на сектори транспорту і подорожей.
   Заслуговує на увагу і така класифікація економічних злочинів:
   - злочини, пов'язані зі зловживаннями капіталовкладеннями та нанесенням збитків компаньйонам, акціонерам, інвесторам (незаконні операції з бухгалтерськими документами, акціями, інвестиціями);
   - злочини, які проявляються у зловживаннях з депозитним капіталом і наносять збитки кредиторам, гарантам (фіктивне банкрутство, шахрайство у галузі страхування, маніпуляції з субсидіями);
   - злочини, пов'язані з порушенням правил вільної конкуренції (промислове шпигунство, штучне завищення або заниження цін, змова про фіксування цін, фіктивна реклама);
   - злочини, що полягають у порушенні прав споживачів (випуск недоброякісної продукції, шахрайства, які спричиняють збитки споживачам);
   - злочини проти довкілля (забруднення водойм, атмосфери, порушення правил будівництва тощо);
   - злочини, що посягають на фінансову систему держави (шахрайство з фінансовими ресурсами, ухилення від сплати податків, порушення правил торгівлі тощо);
   - злочини, що проявляються у зловживаннях у галузі соціального страхування і пенсійного забезпечення;
   - злочини, пов'язані з навмисним порушенням правил техніки безпеки, що заподіює матеріальну і фізичну шкоду працівникам;
   - комерційні хабарі;
   - комп'ютерні злочини.
   На думку О. Литвака, в залежності від суб'єктів та засобів вчинення економічні злочини слід розподілити на три групи: 1) розкрадання майна, незалежно від форми власності, шляхом привласнення, розтрати, зловживання службовим становищем, а також крадіжки з використанням

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>