. Але випадково зустрівся з Г., з яким познайомився у місцях позбавлення волі. Запросив додому, пили горілку, а коли їм здалося, що мало - пограбували сусідку. Суд призначив йому 8 років позбавлення волі і визнав особливо небезпечним рецидивістом.
   Злочинна діяльність кожного рецидивіста по-своєму унікальна, як унікальна і будь-яка особа. Разом з тим існують загальні ознаки однорідних злочинів, наприклад, крадіжок, убивств, хабарництва, що впливають на формування типових рис особи злодія, убивці, хабарника тощо. З урахуванням сказаного, можна стверджувати, що особа рецидивіста - це сукупність психологічних і моральних якостей, типово властивих винним у злочинній діяльності певного спрямування, які неодноразово притягуються за це до кримінальної відповідальності.
   Рецидив злочинів не лише впливає на формування в особі внутрішньої готовності порушити закон, а й створює криміногенні чинники, що сприяють подальшій соціальній деградації особи. Перебування в місцях позбавлення волі, які давно вже називаються "університетами злочинності", сприяє встановленню зв'язків між асоціальне налаштованими засудженими, взаємній криміналізації, формуванню злочинних груп та тюремної субкультури. Разом з тим, стосовно зовнішнього світу у засуджених виникає відчуження, що провокує процес стагнації. "Людині властиво знаходити виправдання власним вчинкам. Як тільки суспільство висловило свій протест, поведінка індивідів стає більш асоціальною"2. Безпорадне життя під час недовгих інтервалів між судимостями, зловживання алкоголем та наркотиками, суворі умови перенаселених слідчих ізоляторів швидко порушують здоров'я. Неврози, психопатичні відхилення, туберкульоз, венеричні хвороби - звичні наслідки численних "ходок" до місць позбавлення волі. Серед обстежених лікарями рецидивістів виявилося 42 % інвалідів.
   Більшість

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>