акож відсотком рецидивістів серед усіх осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності. Так, у 1996 році було виявлено майже 340 тис. злочинців, в числі яких 50 тис. рецидивістів. Отже, їх частка становить:
  
   Відсоткові кількісні показники приваблюють простотою розрахунків. Разом з тим можна помітити, що відсотки рецидивної злочинності залежать не лише від кількості рецидиву і рецидивістів, а й від загального числа розкритих злочинів і виявлених осіб. Тому точнішими показниками рецидивної злочинності є її коефіцієнти, які розраховуються на 10 чи 1 тисячу мешканців регіону, що мають судимість. Наприклад, у регіоні "А" серед 20 тис. розкритих злочинів 3 тис. вчинені особами, які мали судимість, а в регіоні "Б" зареєстровано за той же час ЗО тис. злочинів, з них 4 тис. рецидивних. Де вищий рівень рецидивної злочинності, якщо відомо, що в регіоні "А" проживають 15 тис. раніше судимих осіб, а в регіоні "Б" - 20 тис.?
   Користуючись відсотковим показником, ми впевнимося, що рівень рецидивної злочинності в регіоні "А" буде майже на 2 % вищим, ніж у регіоні "Б" (15 % проти 13,3 %). Інший висновок дає порівняння коефіцієнтів рецидивної злочинності в цих регіонах. В регіоні "А" він буде:
  
   В регіоні "Б":
  
   Отже, в обох регіонах рівень рецидивної злочинності однаковий, хоч відсоткові показники помітно відрізняються.
   Коефіцієнти рецидивної злочинності розраховуються за такими двома формулами:
  
   де Крз - коефіцієнт рецидивної злочинності, Зр - рецидивні злочини, С - число раніше судимих осіб у регіоні, 1000 - масштаб розрахунків.
  
   де Кр - коефіцієнт рецидивістів, Ор - виявлені рецидивісти, які вчинили нові злочини, С - кількість раніше судимих мешканців, 1000 - масштаб розрахунків.
   Якісним показником рецидивної злочинності є її структура, тобто співвідношення між різними видами і групами

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>