ослідження особи корупціонерів показують, що від інших видів злочинців вони відрізняються передусім особливою соціальною позицією - наявністю владних повноважень, без яких не можуть вчинятися корупційні діяння.
   Корупційна поведінка, як правило, проявляється у двох формах. Перша з них полягає у відхиленні особи, уповноваженої на виконання функцій держави, у своїй службовій діяльності від норм, встановлених правовими актами. Йдеться про зміну мотивації діяльності, ціннісних орієнтацій, трансформацію законослухняної особи в корупціонера. Займаючи певну посаду, така особа вважає за можливе неправомірно використати надані їй повноваження у власних інтересах чи інтересах інших осіб. При цьому відбувається поступове нарощування інтенсивності корумпованої поведінки, в результаті чого особа твердо стає на злочинний шлях, допускаючи все небезпечніші корупційні прояви. Бувають і ситуативні корупціонери, які вчиняють злочини під впливом складних життєвих обставин.
   Друга форма корумпованої поведінки характеризується тим, що з самого початку зайняття відповідної посади особа зорієнтована на протиправне використання владних повноважень з метою наживи. Особа в цьому разі цілеспрямовано рветься до влади з тим, щоб вчиняти корупційні злочини.
  
   § 3. Детермінанти корупційної злочинності
  
   Ефективна протидія корупції потребує з'ясування її чинників. Треба виходити з того, що корупція має соціальні передумови, які властиві всім державам, але найбільше країнам з перехідною економікою, до яких належить і Україна.
   На різке зростання корупції в незалежній Україні насамперед вплинули кризові явища в усіх сферах суспільного життя. Науково доведено, що за здійснення радикальних реформ дуже зростає рівень корупції-Проте слід наголосити, що її зростання обумовлено не самими реформами, а їх повільністю, непослідовністю

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>