корупційні діяння, а застосувати комплекс економічних, політичних, організаційних та інших заходів протидії.
   У кримінологічному аспекті корупція характеризується низкою ключових ознак:
   - вона можлива лише у сфері діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування.
   - її суб'єктом може бути тільки особа, наділена владою чи посадовими повноваженнями;
   - корупційні відносини виникають внаслідок зловживання особою, наділеною владою чи посадовими повноваженнями, своїми повноваженнями. Тут вони можуть виступати предметом торгу, в результаті якого суб'єкт одержує певні блага як матеріального, так і нематеріального характеру;
   - корупцію складають лише такі діяння, які вчинені особою, наділеною владою чи посадовими повноваженнями, з метою задоволення корисливих чи інших приватних інтересів такої особи або інших осіб. Неправомірність або й неетичність діянь посадової особи та їх спрямованість на задоволення приватних інтересів по суті визначають, які саме діяння відносяться до категорії корупційних.
   Глибше й точніше з'ясувати соціальну сутність і правову природу корупції допомагає встановлення механізму корупційної поведінки. На наш погляд, він може проявлятися у двох варіантах. У першому випадку має місце взаємодія двох суб'єктів, кожен з яких прагне задовольнити свої приватні (переважно корисливі) інтереси (скажімо, давання-одержання хабара); у другому - корупційна поведінка зводиться до дій лише однієї особи, яка самостійно задовольняє приватні інтереси, зловживаючи наданими їй посадовими повноваженнями (наприклад, викрадення чужого майна з використанням свого службового становища). Обидва варіанти об'єднує те, що суб'єкт корупційних діянь задовольняє власний інтерес чи інтереси третіх осіб за допомогою неправомірного використання наданих йому владних повноважень.
   У правовому плані

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>