ість.
   Для боротьби з цим явищем у грудні 2000 р. в м. Палермо (Італія) майже 150 країнами була підписана Конвенція ООН проти транснаціональної організованої злочинності, відповідно до якої країнам-учасникам необхідно:
   - докласти серйозних зусиль для розробки матеріального і процесуального внутрішньодержавного законодавства, що узгоджується з законодавством інших країн-учасниць конвенції, спрямованого проти транснаціональних злочинних організацій;
   - використовувати всі наявні механізми міжнародного співробітництва в галузі боротьби з транснаціональною злочинною діяльністю і розширювати масштаби заходів, що здійснюються на регіональному рівні;
   - розробити заходи регулювання й адміністративні положення, які забезпечували б велику відкритість і підзвітність комерційних і банківських структур, а, отже, меншу можливість проникнення в них транснаціональних злочинних організацій;
   - здійснювати спільні дії з боротьби з відмиванням грошей і використанням прибутків від злочинної діяльності, включаючи заходи впливу на "податкові гавані", з тим, щоб вони посилили свої процедури і співробітничали в досягненні більшої відкритості;
   - надавати одна одній допомогу шляхом видачі осіб, а також передачі доказів і засобів, запитуваних однією із сторін конвенції, відповідно до принципів, що містяться в типових договорах ООН про видачу злочинців і взаємну допомогу в галузі кримінального правосуддя;
   - розробити уніфіковані і дійові методи кримінального переслідування, спрямовані проти транснаціональних злочинних організацій, включаючи найсучасніші засоби збору інформації і доказів;
   - здійснювати обмін інформацією з тим, щоб надати іншим країнам - учасницям конвенції допомогу у розслідуванні, затриманні і карному переслідуванні осіб, причетних до транснаціональної злочинності;
   - позитивно розглядати прохання

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>