може видатися безрадісним, навпаки, дуже втішливе, якщо уважніше придивитися до нього. Воно вказує на можливість вдосконалення людей за допомогою зміни інституцій, навичок, стану освіченості і взагалі всього, що має вплив на їхній побут". Таким чином, вперше у кримінології була продемонстрована соціальна детермінованість злочинності, її відносна незалежність від волі і бажання окремих людей. Ось чому французький кримінолог А. Лакассань вивів свою знамениту формулу: кожне суспільство має тих злочинців, яких воно заслуговує.
   Теорія соціального детермінізму злочинності дозволила перетворити факти, які здавалися випадковими і розрізненими, на чіткий показник пануючих у суспільстві умов життя. Центральна ідея цього вчення - довести підпорядкованість людських вчинків об'єктивним соціальним законам.
   З теорії соціального детермінізму випливають надзвичайно важливі кримінологічні висновки. І перший з них полягає в тому, що, не змінивши соціальних умов, які детермінують злочини, марно намагатися радикально скоротити саму злочинність. Якщо детермінантами злочинності є об'єктивні (тобто не залежні від волі людей) фактори, то злочинність перестає виглядати всього лише породженням егоїстичних прагнень окремих осіб. Справді, здається очевидним, що вчиняють злочини ті, хто хоче їх вчинити. Хоче вчинити злочин той, хто є егоїстичним, непорядним, аморальним. Але якщо не все в поведінці людей залежить від їхніх намірів, бажань, якщо їх вчинками керують і об'єктивні фактори, тоді ані жорстокі покарання, ані найдосконаліше кримінальне законодавство, ані найкраща система юстиції самі по собі суттєво вплинути на злочинність неспроможні.
   Треба зазначити, що теорія соціальної фізики дещо обмежувалась механічним розумінням соціального детермінізму. У суспільному житті вона намагалася застосувати закони, аналогічні

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>