у Великій Британії. Однак відсутність уніфікованої схеми СП ускладнює ва-лідні порівняння навіть у межах однієї країни. Так, Геніг (1984) повідомив, що злочинність у тих районах Вашингтона, де діяли СП, знизилась. А от Беннет (1992) констатує погіршення кримінальної ситуації в деяких регіонах Великої Британії, хоча там теж здійснювались ці програми.
   Найціннішим ефектом СП, згідно з результатами опитувань, є повсюдне зменшення страху громадян перед злочинністю. Число респондентів, які казали, що "дуже бояться", знизилось на 75 %. Важче оцінити, наскільки СП зміцнюють соціальну згуртованість, яку виміряти складно. Але популярність СП сприяла створенню таких програм, як Місцева варта, Автопатруль тощо.
   Насамкінець доречно зауважити, що у Великій Британії існує чимало різноманітних програм з превенції злочинів як на загальнодержавному, так і на локальному рівні. Одні з них більш дієві, інші - менш, однак загалом вони дають змогу втримувати злочинність у прийнятних для суспільства межах.
  
   § 3. Концепції детермінації злочинності в зарубіжній кримінології
  
   Біологічна школа. Цей напрям у кримінології є найстарішим. Ще у 70-роки XIX ст. Ч. Ломброзо зазначав: "Злочинець - це атавістична істота, яка відтворює у своїй особі інстинкти первісного людства і тварин". Злочинцями не стають, заявляв він, ними народжуються. Природжені індивідуальні властивості - ось що лежить в основі злочинної поведінки. Ч. Ломброзо розробив таблицю ознак природженого злочинця - таких рис (стигм), що він виявив шляхом безпосереднього виміру фізичних характеристик злочинців, які показували, чи маємо ми справу з природженим злочинцем, чи ні.
   Неважко побачити в цій концепції перенесення еволюційно-біологічної теорії розвитку видів Ч. Дарвіна на сферу злочинності. І справді, якщо еволюційно людина походить від людиноподібної

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>