аконодавчий акт. У Великобританії з 1971 р. всі нові автомобілі мали облаштовуватися замком рульової колонки, але закон не розповсюджувався на авто, випущені до того часу. Це позначилося на збільшенні їх крадіжок. Так, в 1974 р. в лондонському окрузі кількість викрадених автомобілів зросла на 80 % порівняно з 1970 p., хоча за цей період рівень інших злочинів зріс лише на 22 %.
   Якщо повністю захистити об'єкт, то можна зменшити його привабливість для крадіїв. Чекові книжки, хоч у них і немає цінності як такої, були привабливішими для крадіїв до того, як ввели гарантійні картки. Кейси, що розбризкують чорнила, які неможливо вивести, теж роблять здобич непривабливою для грабіжників. Іншим заходом захисту майна є його маркування поштовим індексом володаря, що ускладнює продаж викраденого, а також допомагає у розкритті злочинів та поверненні майна законному власнику. До того ж будь-які заходи, спрямовані на підвищення безпеки, стимулюють людей бути пильнішими у ставленні до своїх речей.
   Поліцейське патрулювання району, здавалось би, повинно бути найефективнішою формою зовнішнього спостереження. Проте емпіричні дані, зібрані у Великій Британії та Америці, дають мало підстав стверджувати, що воно зменшує рівень зареєстрованої злочинності. Барроуз та його колеги (1979) виявили, що арешт поліцією зазвичай є результатом інформації, наданої від громадян, затримання злочинця "на гарячому". Вільсон (1975) вважає, що фінансові витрати на збільшення чисельності поліції набагато перевищують її реальний вплив на показники злочинності. Більше того, ефективність арешту залежить від того, як справа проходитиме через судові органи, а над ними поліція не має ніякої влади. Лі і Янг (1984) зазначають, що поліцейські патрулі в центральних районах міста можуть підвищувати злочинність через маргіналізованих громадян,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>