нує три види попередження злочинів. Це заходи "первинної" профілактики, які розробляються, щоб здійснювати вплив до або, принаймні, під час вчинення злочину. Прикладами можуть слугувати замки, грати у вікнах, сигналізація в автомобілях. У більшості випадків заходи первинної профілактики є фізичними перешкодами на шляху вчинення злочину або візуальними нагадуваннями про можливість бути спійманим. "Вторинна" профілактика вступає в силу, коли потенційних злочинців вже ідентифіковано. Більшість її заходів спрямована на усунення соціальних умов, які провокують злочини. Це, скажімо, забезпечення корисного проводження вільного часу тими підлітками, які знаходяться у криміногенному середовищі. І, нарешті, третинна профілактика зводиться до функціонування судів та пенітенціарної системи. Після того, як злочинця затримано, ці установи мають на меті позбавити його бажання і здатності вчиняти повторні злочини.
   Первинна профілактика в основному спирається на припущення, що злочин вчиняється через наявність сприятливих можливостей: необхідно їх усунути і злочин не відбудеться. Звідси випливає, що більшість превентивних заходів спрямована на зміну обставин, в яких можуть вчинятися злочини. Цей підхід сприяв створенню системи так званої ситуативної профілактики злочинів.
   Посилення захисту об'єктів злочинного посягання є одним з найбільш визнаних заходів ситуативної профілактики. Так, у дослідженнях Мейг'ю та його колег (1976) аналізувалась ефективність застосування замків кермової колонки автомобіля у ФРН і Великій Британії. У Західній Німеччині законодавство почало вимагати, щоб усі автомобілі були обладнані такими пристроями. Результатом стало зниження числа їх крадіжок на 62 %. У 1972 р. у ФРН ризик крадіжки автомобіля був у чотири рази нижчий, ніж у 1960 p., коли в дію вступив відповідний законодавчий

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>