ушниками у тісній взаємодії зі школою, батьками, поліцією. Профілактичну роботу з неповнолітніми проводять також жіночі товариства реабілітаційного захисту, які були створені ще у 1953 р. На державному рівні функціонує японська жіноча рада реабілітаційного захисту, яка координує діяльність місцевих органів при кожній префектурі.
   У Франції в 1983 р. була створена Національна рада з попередження злочинів (НРПЗ). До неї увійшли члени парламенту, мери міст, міністри, експерти, представники бізнесових структур. Рада вирішує такі завдання: розробляє національну політику в сфері боротьби зі злочинністю, стимулює державні антикримінальні ініціативи, координує взаємодію між місцевими органами влади, громадськими організаціями і приватним сектором, фінансує програми профілактики злочинів, інформує громадськість про стан справ зі злочинністю, а також контролює хід виконання намічених заходів. Головою цієї ради є прем'єр-міністр країни. У регіонах діють місцеві ради з попередження злочинів.
   У Великій Британії з 1966 р. працює Постійна конференція з профілактики злочинів. До неї входять представники Конфедерації британських промисловців, Торговельної палати, профспілок і Асоціації старших офіцерів поліції. У складі цієї організації діють робочі групи, які спеціалізуються на попередженні угонів автомобілів, пограбувань квартир, крадіжок з магазинів, злочинів неповнолітніх тощо. Виданий у 1984 р. міжвідомчий циркуляр щодо боротьби зі злочинністю зосередив увагу населення на тому, що криміногенні фактори не можуть бути подолані силами лише поліції, а вимагають широкої участі громадськості.
   Значним досягненням зарубіжної системи профілактики злочинів треба визнати її ґрунтовне правове забезпечення. Найкраще це зроблено у США. Ще в 1970 р. там був прийнятий закон про контроль за організованою злочинністю.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>