у різко скоротився, зменшилося число невизначених вироків, і злочинність дещо пішла на спад. Але вже в 1988 р. загальна кількість зареєстрованих злочинів виявилася більшою на 3 % порівняно з попереднім роком, а тяжкі злочини зросли на 6 %.
   В усьому світі насильницька злочинність зростає на 9 % у рік. Злочини неповнолітніх і молоді досягли позначки 60 % до всієї зареєстрованої злочинності. Як зазначалося у резолюції Восьмого Конгресу ООН з попередження злочинності, середні темпи її зростання випереджають не тільки приріст населення, а й економічний розвиток світового співтовариства.
   Щорічно у світі на боротьбу зі злочинністю витрачається майже 300 млрд. доларів. Якщо світове співтовариство не здійснить конкретних і ефективних заходів щодо боротьби зі злочинністю та усунення її чинників, то у XXI ст. людство стане жертвою глобальної злочинності. Окрема держава не в змозі зупинити її інтернаціоналізацію, яка не знає меж і успішно використовує вади національних законів. Тільки тісне міжнародне співробітництво сприятиме боротьбі з транснаціональною злочинністю.
   Детермінанти злочинності у будь-якому суспільстві органічно вплетені у складну систему його соціально-економічних протиріч. В міру загострення цих протиріч посилюється і дія криміногенних факторів. Перша, найбільш важлива з точки зору світової безпеки, система протиріч криється у сучасних міжнародних відносинах. Вони зумовлюють злочини проти миру і людства, геноцид, апартеїд, міжнародний тероризм тощо. Відкрито озброюються і фінансуються державно-мафіозними режимами банди злочинців, що засилаються в суверенні держави. Так, геноцид щодо населення Палестини і Лівану отримує заохочення з боку міжнародних екстремістів, які вчиняють масові розправи над арабами. Те саме стосується міжетнічних війн у ряді африканських країн.
   Треба зазначити,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>