делей їх типових ознак. Прогноз злочинної поведінки базується на встановленні належності (або неналежності) ознак даної особи до вказаних моделей.
   Типологія осіб проводиться, як правило, за трьома критеріями: характером і змістом антисоціальної спрямованості; її інтенсивністю; глибиною антисуспільної спрямованості. Так, за глибиною антисуспільної спрямованості виокремлено осіб: асоціального типу, антисоціального типу, суспільне небезпечного типу. В свою чергу, останній тип поділяється на осіб: некримінального різновиду, передкримінального різновиду і кримінального різновиду. В ході емпіричних досліджень були виявлені ознаки, що мають значення для прогнозу злочинної поведінки. Вони, як правило, показують негативне ставлення особи до таких соціальних цінностей, як праця, освіта, культура, сім'я, виховання підростаючого покоління, нормальне спілкування з людьми, дотримання норм моралі і права, тобто свідчать про належність до типу осіб антисуспільної спрямованості; вказують, що ці особи своєю поведінкою завдають шкоди названим соціальним цінностям, тобто належать до суспільне небезпечного типу.
   Враховуючи систематичність антисуспільних проявів та небажання відмовитись від такого способу життя навіть за умови громадського і адміністративного впливу, можна зробити висновок, що особа, якій властиві вказані ознаки, з високою вірогідністю може вчинити злочин, а, отже, досягла передкримінального стану.
   Однак тут треба мати на увазі, що людина - істота непередбачувана, бо вона, на відміну від істот природи (тварин), наділена свободою волі. І який варіант поведінки - злочинний чи незлочинний - вона вибере в кожному конкретному випадку, залежить тільки від неї самої. Людина - причина і результат своєї діяльності. Тому в якому б передкримінальному стані не перебувала особа, підставою для застосування

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>