показники злочинності (стан, рівень, структура, динаміка);
   - яка ймовірність змін у видах злочинності, а відтак і в категоріях злочинців;
   - які саме чинники і за якою силою негативно чи позитивно впливатимуть на злочинність;
   - які категорії осіб можуть поповнити коло злочинців;
   - яке існує співвідношення між найближчими і більш віддаленими завданнями боротьби зі злочинністю та які заходи найпридатніші для їх досягнення.
   У кримінологічному прогнозуванні використовуються певні методи. Найпоширенішим є метод екстраполяції. Його сутність полягає у співставленні минулого і сучасного станів об'єкта, що досліджується та перенесенні на майбутнє виявлених закономірностей його розвитку.
   Недоліком цього методу є те, що він забезпечує потрібний ступінь достовірності лише в короткострокових прогнозах і за умови достатньої стабільності суспільних відносин.
   Точнішим є метод моделювання. Він передбачає прогнозування кількісних характеристик злочинності, які відображають її залежність від дії соціально-економічних, політичних, ідеологічних, правових та інших чинників. Підставивши у модель значення факторів, що обумовлюють злочинність на прогнозований період, визначають майбутній її стан. Складність цього методу полягає у тому, що ще недостатньо вивчені всі чинники злочинності, механізм їх взаємодії та сила впливу кожного з них на злочинність. Мало використовуються математичні методи і комп'ютерні технології обробки емпіричного матеріалу.
   Якість кримінологічних прогнозів підвищується при поєднанні екстраполяції і моделювання з методом експертних оцінок. Останній полягає в узагальненні думок фахівців щодо можливих змін кількісних і якісних показників злочинності за прогнозований проміжок часу. Існують певні правила збору, обробки, аналізу й узагальнення експертних оцінок.
   За термінами кримінологічні

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>