аналізу чинники, які обумовлюють існування злочинності, кримінологи визначають ймовірність майбутнього її стану, тенденції розвитку, Динаміки, зміни якісних характеристик і на цій основі пропонують відповідні заходи боротьби з цим негативним явищем. У найбільш загальному вигляді прогнозування здійснюється таким чином. Суб'єкт прогнозування спостерігає обраний об'єкт, виявляє його основні закономірності і, підставивши у ці закономірності певні емпіричні дані, складає прогноз на майбутнє. Очевидно, що чим довший термін прогнозу, тим менша його точність.
   Кримінологія з часу свого виникнення чимало зробила для з'ясування сутності злочинності, її факторів, тенденцій розвитку тощо. Нині перед нею постало актуальне завдання передбачити характер злочинності в майбутньому, щоб уже зараз розробити комплекс заходів, спрямованих на протидію їй. Ще в 1853 р. на першому Міжнародному статистичному конгресі А. Кетле висловлювався за можливість встановлення закономірностей розвитку злочинності на підставі відповідного статистичного матеріалу, а відтак і можливість її прогнозування. Певного розмаху кримінологічне прогнозування набуло з середини 60-х років минулого століття, коли виникли для цього нові передумови, а саме: були розроблені загальнотеоретичні проблеми злочинності і соціального прогнозування, з'явилися можливості використання ЕОМ, а згодом - і персональних комп'ютерів, підготовлені кадри кримінологів, озброєних новітньою методикою досліджень.
   Розгляд питань кримінологічного прогнозування почнемо із з'ясування центральних понять науки прогностики.
   Прогнозування - це процес отримання наукового знання про майбутнє, що ґрунтується на закономірностях певних явищ, в результаті аналізу їх стану в минулому і сьогоденні. Прогноз - це результат передбачення, висновок про ймовірність настання певних змін

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>