еному році), або кількість злочинів за певний відрізок часу (квартал, рік, п'ять років). Вони дозволяють бачити лише загальні кількісні тенденції явища.
   Щоб з'ясувати якісні закономірності та їх зв'язок з іншими соціальними явищами, потрібно провести різного роду порівняння, зіставлення. З цією метою абсолютні показники приводять у порівняльний вигляд. Показники, що характеризують сукупність одиниць, об'єднаних у групи і приведених у порівняльний вигляд, називаються узагальнюючими показниками.
   Кількісна характеристика співвідношення двох взаємопов'язаних величин називається відносним показником. Це співвідношення двох величин, де чисельником є дані про явище, яке досліджується, а знаменник є базою для порівняння. Якщо основа прийнята за 100, то відносна величина буде виражатися у відсотках.
   При статистичному аналізі часто використовується прийом постійної (або нерухомої) бази, який характеризує динаміку злочинності. Суть його полягає в тому, що дані за який-небудь період беруться за 100 %. Показники наступних періодів визначаються у відсотковому відношенні до цієї бази.
   До узагальнюючих кількісних показників відносяться також середні • величини. Вони найчастіше застосовуються при характеристиці правоохоронної діяльності (середні навантаження на слідчого, оперативного уповноваженого, дільничного інспектора тощо). Середня величина визначається шляхом простого складання значень середньої ознаки і поділу отриманого числа на кількість ознак, що містяться у чисельнику. Наприклад, у слідчого РВВС у квітні було 20 кримінальних справ, у травні - 15, червні - 16. Потрібно визначити середню кількість справ у слідчого за квартал. Застосовуємо формулу середньої арифметичної:
  
   Для вивчення руху загального числа злочинів і окремих їх видів використовують динамічні ряди, які складаються з абсолютних

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>