і треба дотримуватись таких вимог:
   - перевірити правильність заповнення статистичних карток, що забезпечує достовірність даних;
   - чітко вибрати групові ознаки, що містяться у звітності;
   - безпомилково розподілити картки за певними ознаками, наприклад, за категоріями засуджених;
   - правильно підрахувати одиниці виміру та записати результати у статистичні таблиці.
   Розрізняють три види групування:
   а) типологічне - поділяють масу явищ на якісно однорідні категорії або типи (наприклад, розподіл крадіжок за галузями народного господарства);
   б) варіаційне - характеризують структуру сукупності за якою-не-будь кількісною варіаційною ознакою (наприклад, вікова структура засуджених);
   в) аналітичне - встановлюють взаємозв'язки явищ, що вивчаються (наприклад, між злочинністю і пияцтвом, наркоманією, проституцією).
   Дані про злочинність або інші правові явища після зведення і групування заносяться до статистичних таблиць. Статистичною таблицею називається спосіб викладення і узагальнення даних про суспільні явища (злочинність) за допомогою чисел, розташованих у відповідному порядку. Значення цих таблиць полягає у тому, що вони дають змогу систематизувати показники злочинності, наочніше, ніж словесний текст, показати ту чи іншу її сторону.
   Основою побудови таблиць служать групуючі ознаки. Як правило, вони розташовуються у горизонтальних стрічках, а їх кількісні характеристики (числа) - у вертикальних графах. Істотним елементом таблиць є загальний заголовок (найменування), призначення якого - пояснити, про що йдеться. Статистичні таблиці являють собою своєрідне статистичне речення, в якому можна виділити підмет і присудок. Підметом є те, про що говориться у таблиці (об'єкти дослідження). Присудок - це кількісний опис об'єктів, що вивчаються. Підмет, як правило, розташовується у лівій частині таблиці

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>