а також порівняними між собою, тобто подібними за якісними ознаками і відрізками часу.
   У багатьох випадках провести суцільне спостереження дуже важко, а інколи (наприклад, латентних злочинів) взагалі неможливо. Тоді використовують вибіркове спостереження, при якому вивчається не вся сукупність, а окрема її частина, яка дозволяє зробити вірні висновки. Основною вимогою до вибіркових спостережень є їх репрезентативність - властивість відтворювати характеристики генеральної сукупності. З цією метою теорія статистики виробила кілька способів організації вибірок, в основу яких покладений випадковий відбір.
   Випадковий відбір являє собою вибірку з генеральної сукупності певної кількості елементів за принципом лотереї (скажімо, третій, п'ятий або десятий елемент сукупності, яка досліджується). Вибірку можна здійснювати також шляхом суцільного спостереження одиниць сукупності всередині окремих елементів, що вибираються у випадковому порядку. Цей спосіб дістав назву серійного. Серійна вибірка має місце тоді, коли у випадковому порядку вибираються, наприклад, суди області чи іншого регіону, а потім у цих судах вивчаються всі справи за категорією, яка нас цікавить.
   Репрезентативності можна досягнути і за рахунок типового відбору, який характеризується тим, що генеральна сукупність поділяється на якісно однорідні групи, а потім у межах кожної з них проводиться випадковий відбір. Однак застосування вибіркового способу не може дати таких точних результатів, як при суцільному спостереженні. Тому існують спеціальні таблиці помилок репрезентативності, коефіцієнти яких повинні враховуватись дослідниками.
   Перший етап статистичного дослідження (спостереження) закінчується заповненням статистичних карток або журналів первинного обліку, кожний з яких характеризує окрему одиницю сукупності. Накопичений матеріал

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>