и науками виявляється не лише при вивченні злочинності у сфері економіки, а й при оцінці ролі матеріальних факторів (чинників) у генезисі злочинності, розробці економічних заходів її подолання в окремих галузях народного господарства.
   Останніми роками зміцнюється зв'язок кримінології з математикою і кібернетикою. Праці Г. А. Аванесова, Ю. Д. Блувштейна, С. Е. Віцина, А. Ф. Зелінського, В. В. Панкратова та інших вчених довели можливість плідного співробітництва кримінології з цими науками. Математичні методи істотно підвищують точність кримінологічних досліджень та їх висновків (наприклад, при визначенні рівня латентності злочинності, її прогнозуванні).
   Отже, можна зробити остаточний висновок, що кримінологія є соціолого-правовою наукою, яка вивчає тенденції та закономірності злочинності, причини і обставини, що її обумовлюють, особу злочинця та систему заходів попередження, протидії та нейтралізації злочинів.
  
   § 4. Система кримінології
  
   Кримінологія, як і будь-яка наука, має свою систему, яка перебуває у прямій залежності від предмета науки і відображає його структуру. Особливістю наукових знань є їх логічно впорядкований і послідовний виклад.
   Система кримінології базується на двох підставах: предметі дослідження і рівні узагальнення науково-практичної інформації.
   За предметом дослідження кримінологія складається з чотирьох основних частин: а) вчення про злочинність; б) вчення про детермінацію злочинів; в) вчення про особу злочинців та жертву злочинів; г) вчення про засоби протидії злочинності.
   За рівнем узагальнення науково-практичної інформації кримінологія поділяється на Загальну і Особливу частини.
   Загальна частина вивчає теоретичні проблеми злочинності як такої, дає поняття кримінології як науки, її предмета, завдань, функцій, системи, методології і методики досліджень, історію

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>