ти процедури безпосереднього відбору об'єктів у вибірку, потрібно обґрунтувати її структуру з точки зору завдань дослідження. Структура вибіркової сукупності задається на підставі висунутих гіпотез. Наприклад, при дослідженні проблеми хуліганства кримінолог може висунути гіпотезу про різне поширення цього злочину серед верств населення залежно від їх освіти. Тоді, знаючи, що в генеральній сукупності (серед населення регіону, що вивчається) 15 % осіб з вищою освітою, 40 % - із середньою і 45 % - з неповною середньою освітою, він повинен витримати ці пропорції і у вибірці. Якщо гіпотеза передбачає також, що схильність до хуліганства залежить від віку, то у вибірці мають бути пропорційно представлені ті вікові групи генеральної сукупності, які цікавлять дослідника.
   Отже, вибіркова сукупність - загальний принцип вибіркового дослідження - повинна бути копією генеральної сукупності. Але тут йдеться про врахування тільки тих характеристик генеральної сукупності, які істотні для вирішення поставлених у дослідженні завдань.
   2. Структура вибіркової сукупності задається з урахуванням доступної досліднику кримінологічної інформації.
   3. Після того, як визначено структуру вибіркової сукупності, наприклад, розподіл осіб за віком, виникає питання, як практично відбирати об'єкти з генеральної сукупності, щоб отримати потрібну структуру. Тут виявляються незамінними методи математичної статистики. На цьому етапі обирається і обсяг вибірки та способи її проведення.
   Обсяг вибірки - це загальне число одиниць спостереження, включених у вибіркову сукупність. Вибірковий метод не дає універсального рецепту щодо потрібного у кожному разі обсягу вибірки. Якщо є намір сформувати ймовірну репрезентативну вибірку, то вона, згідно з вимогами математичної статистики, повинна бути досить великою. Але саме поняття "досить

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>