б доцільно ввести у наше законодавство та розробити механізм розгляду скарг дітей на жорстоке поводження з ними в сім'ї і за її межами.
   На нашу думку, важливим питанням є правове становище потерпілих. Згідно зі ст. 49 КПК України потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Жертва злочину набуває статусу учасника процесу з моменту винесення слідчим постанови про визнання особи потерпілою.
   Відповідно до вищезгаданої Декларації ООН особа може вважатися жертвою незалежно від того, чи був засуджений правопорушник, а також незалежно від родинних відносин між правопорушником і жертвою. Поняття "жертва" у певних випадках включає близьких родичів або утриманців безпосередньої жертви, а також осіб, яким було заподіяно шкоду при спробі надати допомогу жертвам, що перебувають у тяжкому стані.
   Згідно з ч. 5 ст. 49 КПК України в справах про злочини, внаслідок яких настала смерть потерпілого, права, передбачені цією статтею, мають
   його близькі родичі. Вичерпний перелік цих прав міститься в п. 11 ст. 32 КПК України. Вбачається, що така норма не забезпечує належного захисту прав людей похилого віку та інвалідів, які часто проживають одні, не маючи близьких родичів. Між тим, у потерпілих можуть бути інші особи, які за законом не є близькими родичами, але є для них близькими людьми. Наприклад, фактична дружина, племінники, двоюрідні брати та сестри.
   Більше того, порівняно з іншими учасниками процесу ст. 49 КПК передбачає обмежений перелік прав потерпілого, що ставить його у нерівне становище з обвинуваченим.
   Громадянин, визнаний потерпілим від злочину, або його представник має право: давати показання в справі; надавати докази; заявляти клопотання; знайомитися з матеріалами справи з моменту закінчення досудо-вого слідства, а у справах, де досудове слідство не

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>