вною мірою страждають від корисливих та насильницьких злочинів. Від посягань на життя і здоров'я постраждало ЗО осіб (46,9 %), 15 з них загинуло, в тому числі восьмеро дітей віком до 10 років. Від посягань на майно потерпіло 24 особи. Зауважимо, що злочини проти дітей та підлітків вчиняються переважно молодими особами. Частка засуджених віком до 21 року в таких справах складає 77,8 %. Характерним для всіх вивчених справ є те, що в жодній з них посягання на потерпілих не були викликані їх неправомірними або образливими діями стосовно злочинців.
   Останнім часом жертвами протиправних посягань все частіше стають власники приватних квартир, як правило, одинокі люди похилого віку, які з різних причин (довірливість, необізнаність із законодавством, вади здоров'я) підписували договори купівлі-продажу, дарування або довічного їх утримання. Узагальнення судової практики свідчить також про те, що жертвами злочинів частіше стають діти, що виховуються одним із батьків, або сироти, які потерпають від жорстокого поводження з ними в дитячих закладах. Зауважимо, що законодавством деяких країн передбачена відповідальність за жорстоке поводження з дітьми у сім'ях. Так, у Швеції 1 грудня 1979 р. прийнято закон проти тілесних покарань, який передбачає: "Діти мають право на піклування, безпеку та добре виховання. При поводженні з дітьми треба поважати їхню індивідуальність. Вони не можуть бути об'єктом тілесних покарань або будь-якого іншого принизливого ставлення".
   Стаття 156 Кримінального кодексу Російської Федерації встановлює відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов'язків, пов'язаних із вихованням дітей батьками чи іншими особами, які їх замінюють, а також працівниками навчально-виховних закладів, коли це поєднано з жорстоким поводженням з неповнолітніми. Вважаємо, що подібну норму було б

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>