іб із підвищеною віктимнісі ю І проведенні з ними профілактично-виховних заходів, спрямованих на зниження ризику стати жертвою злочинних посягань. Прийоми і методи індивідуальної віктимологічної профілактики достатньо відомі. Проте зазначимо, що вони, як правило, зводяться лише До захисно-виховної роботи з громадянами, які стали потерпілими. Робота з виявлення осіб із підвищеною віктимністю практично не ведеться.
   Така однобічність у віктимологічній профілактиці обумовлена головним чином відсутністю спеціальних методик виявлення осіб з підвищеною віктимністю і суб'єктів, які здійснюють цей вид профілактики.
   Індивідуальна віктимність проявляється у різноманітних формах. Скажімо, у потерпілих від шахрайства і зґвалтувань вона виражається в байдужій, аморальній, а то й провокуючій поведінці; від кишенькових крадіжок - у легковажній поведінці. Звичайно, знання віктимологічних обставин і чинників, що ведуть до злочинів, поліпшення економічної ситуації в країні й удосконалення законів не означає, що не знайдуться неуважні й безтурботні громадяни, які будуть спроможні стати жертвою злочину. Однак зменшення віктимності окремих людей не є марною справою. Тут можливе використання двох взаємопов'язаних напрямів у рамках індивідуальної віктимологічної профілактики: а) виявлення осіб з підвищеною віктимністю; б) корекція віктимності в окремих громадян.
   Виявлення осіб з підвищеною віктимністю, тобто тих, хто потребує профілактичного впливу, є, по суті, і прогнозуванням їх віктимної поведінки. Таке прогнозування дуже складне. Обсяг і якість інформації повинні забезпечуватись вивченням не лише соціально-демографічних і правових ознак конкретної особи, але й даних, що характеризують особливості її поведінки.
   У зв'язку з цим особливого значення набуває методологічне забезпечення цієї проблеми. Методологія

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>