в і засобів попереджувальної діяльності, розроблених та рекомендованих наукою;
   - демократизм - широка участь у боротьбі зі злочинністю державних органів, громадських формувань та окремих громадян;
   - диференціація - врахування специфіки факторів, що детермінують злочинність шляхом криміногенного впливу на особу, а також індивідуальних особливостей правопорушників;
   - своєчасність - випереджаюче проведення превентивних заходів, які б не дали можливості вчинити злочин;
   - плановість - здійснення профілактичної діяльності за відповідною програмою, а не спонтанно;
   - комплексність - використання різноманітних форм, методів і засобів попередження, спрямованих не тільки на злочинність, а й на ті соціальні, економічні, політичні, духовні та інші фактори, які її обумовлюють.
  
   § 3. Система профілактики злочинів
  
   Попередження злочинів є складною, багаторівневою системою державних органів та громадських організацій, які здійснюють антикриміногенний вплив на соціальні об'єкти з метою недопущення порушень кримінально-правових норм і усунення (нейтралізації) чинників, що їх детермінують, її утворюють суб'єкти, об'єкти та заходи попереджувальної діяльності.
   Розглядаючи це питання, зазначимо, що узагальнених теоретичних праць про систему профілактики злочинів у кримінологічній літературі ще немає. Не кращим є стан справ і з правовим забезпеченням цієї діяльності. Для правильного визначення суб'єктів попереджувальної діяльності Ю. Д. Блувштейн запропонував виділити їх основні ознаки:
   - цілеспрямоване здійснення профілактики злочинів як пряма функція;
   - зв'язок з іншими елементами системи "по горизонталі" (координація) і "по вертикалі" (субординація);
   - здійснення своїх дій відповідно до команд керівних органів системи;
   - можливість вибору варіанта поведінки, що визначається конкретним станом об'єкта

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>