уть діалектики, яка враховує суперечність пізнання і спирається на принцип розвитку, метод сходження від абстрактного, тобто нерозвинутого, не наповненого визначеннями, до конкретного, тобто розвинутого, збагаченого визначеннями. При цьому хід абстрактного мислення відповідає дійсному стану речей.
   При вивченні того, що становить предмет кримінології, велике значення мають такі філософські закони, як закон єдності і боротьби протилежностей, переходу кількісних змін у якісні, заперечення, а також категорії: причини і наслідку, загального, особливого і одиничного, необхідного і випадкового, можливості і дійсності, змісту і форми, суті і явища тощо. До арсеналу кримінологічних досліджень входять й інші загальнонаукові методи, які у своїй сукупності становлять методологію науки, під якою розуміють систему певних теорій, що виступають як керівний принцип, знаряддя наукового аналізу, засіб реалізації вимог цього аналізу.
   Філософське розуміння методології вказує на її нерозривний зв'язок з методами. На її основі розробляються загальнонаукові та спеціальні методи. В них проявляються методологічні засади матеріалістичної діалектики. Методи дослідження реалізують ці засади на практиці.
   Отже, можна зробити висновок, що в основі методології лежать закони і категорії діалектики. Це - база як для загальнонаукових, так і спеціальних методів (соціологічних, статистичних, психологічних тощо). Останні методи не є кримінологічними, але свою специфіку вони отримують через особливості предмета і завдань саме кримінологічних досліджень. При їх проведенні найчастіше застосовуються такі методи.
   1. Соціологічні (анкетування, інтерв'ювання, вивчення документів, експеримент, метод експертних оцінок тощо). Вони дають змогу глибше пізнати соціальний аспект явищ, процес їх детермінації, зібрати емпіричний матеріал, що

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>