ує єдність усього суспільства.
   Здійснення прогностичної функції збагачує теорію і практику профілактики злочинів інформацією, яка дозволяє намічати пріоритетні напрямки у боротьбі зі злочинністю.
   Профілактика злочинів має свої цілі. Вони конкретизуються на різних етапах розвитку суспільства, а також залежно від її напрямів, рівнів і видів.
   Основними цілями профілактики є:
   - обмеження дії негативних явищ і процесів, взаємопов'язаних зі злочинністю;
   - усунення (нейтралізація) детермінантів злочинних проявів;
   - ліквідація криміногенних факторів у мікросередовищі особи, які формують її антисуспільну позицію і мотивацію злочинної поведінки;
   - превентивний вплив на особу, яка за своїм антисуспільним способом життя здатна вчинити злочин.
   Виходячи із вказаних цілей, завданнями профілактики злочинів є:
   - виявлення й аналіз явищ, процесів, обставин, які виступають детермінантами злочинів;
   - вивчення чинників, що призводять до формування особи злочинця та реалізації злочинних намірів;
   - встановлення кола осіб, від яких можна очікувати вчинення злочинів, і цілеспрямований профілактично-виховний вплив на них;
   - усунення або нейтралізація криміногенних факторів на індивідуальному рівні.
   Ці загальні завдання конкретизуються залежно від рівнів, видів, форм і методів попереджувальної діяльності. Тому загальна ефективність профілактики залежить від того, як виконуються конкретні завдання, що стоять перед нею.
   Попереджувальна діяльність ґрунтується на певних принципах, провідне місце серед яких займають:
   - законність - дотримання вимог закону всіма без винятку суб'єктами профілактики;
   - гуманність - захист гідності та інтересів людини шляхом очищення її духовного світу від антисуспільних установок і орієнтацій, усунення чинників деформації особи;
   - наукова обґрунтованість - використання форм,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>