люючу жертву (психічно хворі, малолітні, особи похилого віку). Практична цінність цієї класифікації безперечна, але вона не враховує інші віктимологічні аспекти цієї проблеми.
   Комплексний підхід кладе в основу класифікації ступінь віктимності, що відображає у найбільш узагальненому вигляді: віктимну деформацію особи; професійну віктимність; вікову віктимність; віктимну патологію. Це дає можливість виокремити кілька типів жертв злочинів.
   1. Випадкова жертва - особа стає такою внаслідок збігу обставин. Взаємовідносини, що виникли між жертвою і злочинцем, не залежать від їх волі і бажання.
   2. Жертва з незначним ступенем ризику - особа, яка живе за нормальних для всіх людей факторів ризику і віктимність якої зросла непередбачене під впливом конкретної несприятливої ситуації.
   3. Жертва з підвищеним ступенем ризику - особа, яка володіє низкою віктимних властивостей. До цієї категорії належать два основних види жертв:
   а) жертви необережних злочинів - коли характер роботи, що вони виконують, або їх поведінка у громадських місцях мають вищу, ніж звичайна, віктимність;
   б) жертви умисних злочинів, соціальний статус яких або роль, що вони виконують, мають підвищений ризик (працівники правоохоронних органів, воєнізованої охорони тощо). Жертвами цього типу можуть бути й особи, віктимність яких зросла внаслідок конкретних взаємовідносин між жертвою і злочинцем, а також дій третіх осіб, які породили конфліктну ситуацію. Віктимність може проявитися і у манерах поведінки майбутньої жертви, її зовнішньому вигляді.
   4. Жертва з дуже високим ступенем ризику - особа, морально-соціальна деформація якої не відрізняється від правопорушників. Вона характеризується стійкою антисуспільною спрямованістю, схильністю до
   алкоголю, наркотиків, статевою розбещеністю тощо. Висока віктимність - це стан, який довгий час

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>