бивств (як відомо, мертві не визнаються учасниками кримінального процесу), латентні жертви, потерпілі, хоч і визнані такими постановою слідчого, але не підтверджені судовим вироком, наприклад, у зв'язку з припиненням справи, та деякі інші категорії потерпілих.
   Підсумовуючи сказане, можна дати таке віктимологічне визначення поняття жертви злочину. Жертва злочину - це людина (спільнота людей у будь-якій формі їх інтеграції), якій злочином заподіяно фізичної, майнової або моральної шкоди, незалежно від того, визнано її у встановленому законом порядку потерпілою чи такою вона сама себе вважає. Звичайно, таке широке трактування жертви злочину може бути конкретизовано залежно від предмета і завдань дослідження, а також у процесуальній діяльності слідчих та судових органів.
   Велике значення у розкритті змісту цього поняття має вивчення особи потерпілого на соціально-психологічному рівні - це її соціальний статус, позиції, ролі. Статус потерпілого визначається сукупністю його прав і обов'язків в межах кримінального процесу і, що важливо для віктимології, його відношеннями з іншими особами, втягнутими в орбіту злочинної діяльності. Позиція жертви - це особливості відносин між "співпотерпілими", між ними і третіми особами або свідками злочину і, зрозуміло, між жертвою і злочинцем. Роль жертви - суттєвий фактор у вчиненні злочину. Адже її поведінка може так вплинути на розвиток конфлікту, що перетворить її з об'єкта злочину на його суб'єкт (наприклад, У бійці, сімейно-побутових конфліктах).
   У межах криміногенної ситуації поведінка жертви може бути оцінена як:
   а) правомірна, коли жертва реагує допустимим законом способом на суспільне небезпечні дії злочинця або коли вона не створює умов для вчинення злочину;
   б) нейтральна, коли між діями жертви і злочинця відсутній прямий зв'язок;
   в) неправомірна,

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>