посягань об'єктивний зв'язок між різними незнайомими людьми перетворює їх на співпотерпілих (потенційних або реальних) і часто обумовлює їхню поведінку, спільні дії. Суб'єктивний зв'язок "злочинець - жертва" має місце тільки тоді, коли вони знають одне одного. Зв'язок "злочинець-жертва" у віктимологічному плані розглядається не тільки як відношення, а й як тривала подія, що існує у певному просторі й часі і зміст якої визначає поведінку потерпілих, їх взаємодію зі злочинцями до, під час, а інколи й після вчинення злочину.
   Велике значення має також ситуація вчинення злочину. Злочинець, як і потерпілий, діє не тільки відповідно до реальної ситуації, а й так, як він сприймає та інтерпретує цю ситуацію. У процесі взаємодії злочинця і потерпілого виникає віктимокриміногенна ситуація, за якої вчиняється злочин.
   Зв'язок "злочинець - жертва" може розглядатись і як певний стан, коли в одній особі "уживаються" злочинець і жертва одночасно або по черзі. Поєднання ролей злочинця і жертви в одній особі теж можливе, що є відображенням різноманітності кримінальної поведінки.
   Віктимність - це така соціально-психологічна сукупність рис особи, яка обумовлює високу вірогідність стати об'єктом злочинного посягання. Треба зауважити, що віктимність - це якісний показник; чим вища віктимність особи, тим більша ймовірність того, що вона стане жертвою злочину.
   Віктимізація - це процес перетворення особи або групи осіб на реальну жертву, а також результат такого процесу; віктимізувати - означає перетворити когось на жертву злочину.
   Віктимна ситуація - життєва обстановка, що складається у зв'язку з якостями особи чи поведінкою потенціальної жертви, коли виникає реальна можливість заподіяти їй шкоду.
   Сказане свідчить, що віктимологія - це галузь (напрям) кримінології, яка вивчає кількісну і якісну характеристики

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>