кції на неї, які полягають в усуненні детермінант злочинності. (Словосполучення "попередження злочинності" не зовсім коректне. Попередити можна те, що ще не існує в дійсності. Злочинність вже існує, вона є об'єктивною реальністю. Тому з нею можна тільки боротися, протидіяти їй, долати її. Попередити можна лише окремі, ще не вчинені злочини. На цей нюанс більшість радянських кримінологів чомусь не звертала уваги. Звідси неточність таких термінів, як "попередження злочинності", "профілактика злочинності", "запобігання злочинності". Всі вони підходять тільки до ще не вчинених злочинів, а не до злочинності як вже існуючого соціального явища.)
   Предметом кримінології є конкретні сторони і прояви цього об'єкта. При цьому проблеми, що вивчаються кримінологією, з погляду їх значимості для науки і практики, не рівнозначні. Одні з них є центральні, створюють основу предмета кримінології або його "ядро". Інші мають прикладне, допоміжне значення, стають умовою або засобом глибокого і всебічного пізнання цього предмета. Розглянемо докладніше ці моменти.
   1) Головним елементом предмета кримінології є сама злочинність як історично мінливе, соціальне і кримінально-правове явище, яке являє собою сукупність усіх злочинів, вчинених у державі за певний період. Вона вимірюється такими кількісно-якісними показниками, як стан, рівень, структура, динаміка, характер та географія. Правопорушення, які не є злочинами, але тісно пов'язані з ними (наприклад, пияцтво, проституція), розглядаються кримінологією як "фонові" явища.
   2) Іншою важливою складовою предмета кримінології є особа злочинця, яка виступає як система демографічних, соціально-рольових, психологічних, кримінально-правових властивостей суб'єктів злочинів. Зазначимо, що злочин - це акт вольовий, свідомо обраний, результат складного процесу, в якому зовнішні

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-573 * збірник літератури * >>>далее>>>