ка іноземної держави (ст.
   443). Безпосередній об'єкт цього злочину — суспільні відносини, які забезпечують охорону життя осіб, які мають міжнародний захист.
   Потерпілим від цього злочину може бути лише представник іноземної держави або інша особа, яка має міжнародний захист. Такий захист передбачений міжнародним правом, зокрема Конвенцією про запобігання і покарання злочинів проти осіб, які користуються міжнародним захистом, у тому числі дипломатичних агентів від 14 грудня 1973 р. Відповідно до цієї Конвенції особами, що користуються міжнародним захистом визнаються: 1) глава держави, у тому числі кожний член колегіального органу, який виконує функції глави держави згідно з конституцією відповідної держави, глава уряду чи міністр закордонних справ, який перебуває в іноземній державі, а також члени його сім'ї, які його супроводжують; 2) будь-який представник чи службова особа держави, чи будь-яка службова особа^, чи інший агент міжурядової міжнародної організації, який на той час, коли проти нього, його офіційних приміщень, його житлового приміщення чи його транспортних засобів було вчинено злочин, має право згідно з міжнародним правом на спеціальний захист від будь-якого нападу на його особу, свободу і гідність, а також члени його сім'ї, що проживають з ним.
   484
  
   Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
   Для встановлення кола осіб, які мають міжнародний захист, також мають значення: Конвенція про привілеї та імунітети 00Н 1946 р., Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 р , Віденська конвенція про консульські зносини 1963 р., Конвенція про спеціальні місії 1969 р., Конвенція про представництво держав у їх відносинах з міжнародними організаціями універсального характеру 1975 р тощо.
   Об'єктивну сторону цього злочину

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-602 * збірник літератури * >>>далее>>>