мовільного залишення військової частини або місця служби, так і шляхом нез'явлення до частини або на службу при переведенні, призначенні, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу з метою ухилення від військової служби. Якщо звільнений з військової частини не повернувся до частини з метою ухилення від військової служби, то його дії також утворять склад дезертирства у вигляді нез'явлення на службу. Вчиняючи дезертирство, військовослужбовець протизаконне припиняє несення військової служби, намагаючись взагалі виключити себе із сфери військово-службових відносин.
   453
  
   Розділ XX
   Закінченим злочин вважається з моменту, коли суб'єкт залишив військову частину або місце служби, а також не з'явився вчасно до
   частини з метою ухилення від військової служби.
   Дезертирство — триваючий злочин. Воно триває доти, поки не буде припинено внаслідок дії самого винного (наприклад його явки з повинною), або настання подій, що перешкоджають його вчинення (наприклад затримання). Явка з повинною не виключає відповідальності за дезертирство.
   З суб'єктивної сторони дезертирство може бути вчинено тільки з прямим умислом, що поєднаний із спеціальною метою ухилитися від подальшої служби. Мета — обов'язкова ознака дезертирства. За цією ознакою дезертирство відрізняється від самовільного залишення частини або нез'явлення на службу. Мотиви дезертирства
   можуть бути різними і для кваліфікації значення не мають.
   Суб'єктом, цього злочину є як військовослужбовці строкової
   служби, так і особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани і
   військовослужбовці за контрактом.
   Кваліфікуючі ознаки дезертирства — це вчинення його із
   зброєю або за попередньою змовою групою осіб (ч. 2); в умовах
   воєнного стану або в бойовій обстановці (ч. 3).
   Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 408

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-602 * збірник літератури * >>>далее>>>