лочин, має бути законним за своїм змістом, але не обов'язково за формою. Так, примушування кредитором свого боржника до повернення боргу має кваліфікуватися як примушування до виконання цивільно-правового зо-бов'язання незалежно від того, чи оформлений юридичне між сторонами договір позики. Якщо ж угода, яку відмовляється виконувати один з її учасників, не носить за своїм змістом законного характеру, відповідальність за примушування до її виконання за ст. 355 наставати не може. Так, якщо особа супроводжує відповідною погрозою вимогу повернути картковий борг, її поведінку, за наявності інших ознак вимагання, слід кваліфікувати за ст. 189, а не за ст. 355
   Злочин вважається закінченим з моменту пред'явлення вимоги про виконання чи невиконання зобов'язання, що підкріплюється погрозою, незалежно від того, чи добився винний виконання того, до чого він примушує потерпілого. У разі вчинення дій, якими погрожував винний, необхідна додаткова кваліфікація за відповідними статтями КК. Якщо злочинцю вдасться досягнути своєї мети, то угоди, які були укладені у зв'язку з примушуванням, є недійсними внаслідок відсутності вільного волевиявлення потерпілого.
   Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом і спеціальною метою — примусити іншу сторону виконати чи не виконати цивільно-правове зобов'язання саме шляхом примушування.
   Суб'єкт цього злочину — будь-яка особа. Вчинення аналогічних Дій службовою особою кваліфікується як перевищення влади або службових повноважень (ст. 355).
   У частині 2 ст. 355 передбачена відповідальність за вчинення за-значеного злочину повторно або за попередньою змовою групою °сіб, або із погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушко-
   381
  
   Розділ XVI
   джень, або поєднане з насильством, що є небезпечним для життя

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-602 * збірник літератури * >>>далее>>>