ди майнового характеру. Розмір незаконної винагороди повинен бути значним, тобто хоча б у два рази перевищувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
   Об'єктивна сторона цього злочину — це одержання працівником державного підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, зазначених благ за виконання чи невиконання ним будь-яких дій з використанням становища, яке він займає. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є одержання винагороди шляхом вимагання. Поняття вимагання у цій статті збігається з тим, яке описане у примітці до ст. 368. Зумовле-
   379
  
   Розділ XVI
   на винагородою поведінка суб'єкта повинна знаходитися у зв'язку з покладеними на нього конкретними обов'язками. Вимога винагороди за роботу, що не входить до кола обов'язків особи, складу цього злочину не утворить. Так само за відсутності вимагання, коли громадянин надає винагороду з власної ініціативи, склад цього злочину відсутній.
   Злочин вважається закінченим, коли працівник отримав (особисто або через третіх осіб) хоча б частину незаконної винагороди. Причому не має значення, чи виконав суб'єкт свою обіцянку виконати чи, навпаки, не виконати за винагороду будь-яку дію, а також той факт, до або після її виконання була передана винагорода.
   Суб'єктивна сторона цього злочину — прямий умисел, що поєднаний з корисливою метою.
   Суб'єкт цього злочину — особа, яка не є службовою (див. примітку до ст. 364) Це працівник державного підприємства, установи чи організації, незалежно від роду діяльності. Ними можуть бути особи, які працюють в апараті правоохоронних органів, дипломатичної служби, у сфері виробництва, послуг, освіти, культури, охорони здоров'я тощо. Особи, які є працівниками недержавної сфери, кримінальній відповідальності за такі дії не підлягають.

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-602 * збірник літератури * >>>далее>>>