чину може бути як рухоме, так і нерухоме майно (гроші, цінні папери, жилий будинок, господарські споруди, дача, меблі, автомобіль, худоба, насадження тощо), яке є власністю працівника правоохоронного органу чи його близького родича або знаходиться у їх відповідальному володінні.
   Об'єктивна сторона цього злочину полягає у знищенні або пошкодженні цього майна. Поняття знищення і пошкодження майна дано у ст. 194.
   При розв'язанні питання, чи є злочином умисне знищення або пошкодження майна, необхідно враховувати не лише вартість і розмір майна у натуральному виді (вага, об'єм, кількість), а й значення знищеного або пошкодженого майна для потерпілого. Знищення малоцінного майна або незначне пошкодження майна без кваліфікуючих обставин, передбачених ч. 2 ст. 347, відповідно до ч. 2 ст. 11 не є злочином.
   Злочин вважається закінченим з моменту спричинення майнової шкоди потерпілому. Якщо винному не вдалося знищити або пошкодити майно потерпілого з причин, що не залежали від його волі, вчинене слід кваліфікувати як замах на злочин.
   Для об'єктивної сторони цього злочину необхідним є те, щоб знищення або пошкодження майна мало місце у зв'язку з виконанням працівником правоохоронного органу службових обов'язків.
   Суб'єктивна сторона цього злочину — умисна вина.
   Суб'єкт цього злочину за ч. 1 ст. 347 — будь-яка особа, ^а за ч. 2 — особа, яка досягла 14-річного віку.
   У частині 2 ст. 347 передбачена відповідальність за ті самі ДІЇ, вчинені шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або за такі, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки.
   З суб'єктивної сторони відношення винного до загибелі людей чи інших тяжких наслідків можливе лише у вигляді необережної вини.
   Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 347 — штраф від п'ятдесяти до двохсот

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-602 * збірник літератури * >>>далее>>>