встві, насильстві щодо державного чи громадського діяча, умисному пошкодженні ліній зв'язку). У цих випадках для наявності об'єктивної сторони необхідно встановити причинний зв'язок між діянням і наслідками, що настали.
   З суб'єктивної сторони всі злочини цієї групи вчиняються лише умисно, в деяких випадках має місце прямий умисел, поєднаний зі спеціальною метою (при захопленні державних будівель необхідно встановити спеціальну мету, а саме — мету незаконно користуватися ними або перешкодити нормальній роботі підприємств, установ, організацій (ст. 341).
   Суб'єктом злочину є, як правило, будь-яка особа. За деякі злочини знижений вік відповідальності до 14 років (наприклад, за заподіяння працівникові правоохоронного органу тяжкого тілесного ушкодження (ч 3 ст. 345). В деяких випадках суб'єктом може виступати і службова особа (наприклад, за незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (ст. 340). Залежно від безпосереднього об'єкта ці злочини можуть бути розділені на такі групи:
   1. Злочини у сфері використання державних символів (статті 338 і 339).
   2. Злочини, пов'язані із перешкоджанням діяльності організацій та об'єднань громадян (статті 340 і 341)
   3. Злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань (статті 342—353).
   4. Злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації (статті 357—360).
   5. Інші злочини проти авторитету держави і діяльності об'єднань громадян (статті 354—356).
   § 2. Злочини у сфері використання державних символів
   Наруга над державними символами (ст. 338). Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 338, є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України, а ч. 2 ст. 338
   359
  
   Розділ

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-602 * збірник літератури * >>>далее>>>