ться документи, предмети тощо. Між порушенням правил і втратою має бути встановлений необхідний причинний зв'язок.
   Обов'язковою умовою втрати є вихід документів, предметів із володіння особи, якій вони були довірені, поза її волею. Якщо ж предмет переданий, залишений за волею особи, і відомості стали надбанням сторонніх осіб, то це буде розголошенням відомостей, що становлять державну таємницю, і кваліфікується за ст. 328. Тривалість часу, на який були втрачені документи, предмети (назавжди або через якийсь час повернені, знайдені), не має значення. Закінченим цей злочин є з моменту втрати, при якій створена реальна можливість ознайомлення з такими документами, предметами сто-ронніх осіб. Якщо ж втрата такої можливості не містила, то аналізований склад злочину відсутній. Наприклад, якщо через порушення правил поводження предмет був знищений, то особа не може відповідати за ст. 329.
   З суб'єктивної сторони втрата документів, що містять державну таємницю, характеризується складною (змішаною) формою вини:
   Щодо порушення правил можливий як умисел, так і необережність, а щодо самої втрати — тільки необережність.
   Суб'єктом цього злочину є особа, якій документи, матеріальні носії секретної інформації, предмети були довірені. Це може бути обумовлено або службовими функціями, або роботою, що виконується, або окремим дорученням.
   Військовослужбовець за втрату документів, що містять відомості військового характеру, відповідає за ст. 422.
   349
  
   Розділ XV
   Частина 2 ст. 329 передбачає як кваліфікуючу ознаку спричинення тяжких наслідив, характеристика яких аналогічна тій, що дана при аналізі такої самої ознаки ст. 328.
   Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 329 — позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-602 * збірник літератури * >>>далее>>>