роду та інших народів, мають наукову, історико-культурну цінність, визнані такими відповідною експертизою2.
   Об'єктивна сторона цього злочину характеризується нищенням, руйнуванням чи псуванням зазначених предметів Нищення таких предметів призводить до їх повної непридатності Руйнування — ІСТ01НЄ їхнє пошкодження, результатом якого є часткова втрата їхніх властивостей та цінності, що вимагає значного реставраційного ремонту. Псування — це заподіяння зазначеним предметам таких пошкоджень, при яких вони не втрачають своїх властивостей та цінності Шкода взятим під охорону об'єктам може бути спричинена механічним, хімічним, біологічним, технологічним та іншим способом. Закінченим злочин визнається з моменту настання будь-якого з названих наслідків.
   Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим чи непрямим умислом. Особа усвідомлює суспільне небезпечний характер свого діяння, передбачає, що воно може привести до нищення, руйнування чи псування названих предметів, і бажає чи свідомо Допускає їх настання. Мотиви злочину на квалі4іікацію не впливають, але якщо він вчинений з хуліганських мотивів, то відповідальність настає за сукупністю злочинів.
   Див.: ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 р. № 1805-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - № 39. — Ст. 333.
   Див : ст. 1 Закону України «Про Національний архівний фонд і архівні установи» від 24 грудня 1993 р. // Закони України. - К., 1996. - Т. 6. - с. 387.
   303
  
   Розділ ХНІ
   Суб'єктом злочину, передбаченого частинами 1 і 2 ст 298, можуть бути будь які особи, а за ч 3 — службова особа
   Частина 2 ст 298 встановлює відповідальність за ті самі дії, вчинені щодо об'єктів, які є особливою історичною або культурною цінністю Такими об'єктами можуть бути особливо цінні

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-602 * збірник літератури * >>>далее>>>