також похідні цінні папери, випуск в обіг яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом терміну, визначеного договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів (ст. 1 Закону
   203
  
   Розділ VIII
   України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від ЗО жовтня 1996 р.)1.
   Якщо предметом злочину виступають підроблені державні цінні папери, білети державної лотереї — вчинене кваліфікується за ст. 199.
   Предметом злочину, що розглядається, виступають тільки такі підроблені недержавні цінні папери, що мають значну схожість з основними реквізитами справжніх цінних паперів.
   Об'єктивна сторона злочину — це виготовлення з метою збуту, збут чи використання іншим чином підроблених недержавних цінних паперів.
   Під виготовленням підроблених цінних паперів слід розуміти створення повністю фальшивих цінних паперів або часткову підробку справжніх цінних паперів. Збут цінних паперів — це їх відчуження будь-яким способом, вчинене їх виготівником або іншою особою (наприклад, продаж, обмін, дарування). Використання підроблених цінних паперів іншим чином охоплює всі інші, крім відчуження, способи їх пред'явлення під виглядом справжніх цінних паперів для придбання або реалізації певних прав або звільнення від обов'язків (наприклад, використання їх як заставу або для отримання дивідендів, можливості голосування на зборах акціонерів).
   Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої з вказаних дій.
   Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел, а виготовлення цінних паперів поєднано з метою їх збуту. Мотиви злочину можуть бути різними.
   Суб'єкт злочину — будь-яка особа.
   У частинах 2 і 3 ст. 224 передбачене вчинення цього злочину повторно (ч. 2); завдання ним великої матеріальної шкоди (ч. 2); вчинення його організованою

<<<назад<<< * перейти на стр. 1-602 * збірник літератури * >>>далее>>>